Тимошенко в тюрьмі – неймовірна реальність

Ніхто з колишніх помаранчевих прихильників Тимошенко та й більшість прихильників Януковича не вірили що колишню прем’єр-міністершу посадять. Другим просто хотілось, але все одно не вірилось, а першим більш байдуже ніж співчутливо – стало розкладом симпатій населення «України» в якому проводили суд та винесли вирок у 7 років ув’язнення для Тимошенко. Критика Євросоюзу та США, країн НАТО, щойно розбомбивших Лівію, спочатку схвилювала персонально Януковича. Але згодом побачивши відсутність санкцій і запрошення у гості замісь невиїзності він заспокоївся і більше не розповідає ЗМІ про можливі варіанти звільнення Тимошенко. Чи сидітиме Тимошенко далі?

Запитання про те чи продовжиться ув’язнення Юлії Тимошенко віддає все тією ж невірою у можливість засудження олігархів і колишніх всевладних в державі під назвою «Україна». Враження оманливе.

Перебуваючи за гратами більше 100 днів, вона все таки знаходиться в слідчому ізоляторі(СІЗО), де зараз очікує на розгляд апеляції. Теоретично в неї є шанс за допомогою тиску Заходу вийти звідтіля Жанною Дарк на фантастичному білому коні. Попри здивування її ув’язненням ще більшим неймовірним буде звільнення з лап «аморального бандюка Януковича і його поплічника Кірєва».

Покинута всіма хвора старша жінка не зламається всупереч прогнозам. Це буде урок безпорадним обезглавленим членам партії Батьківщина і Блоку Юлії Тимошенко, боязким і лінивим виборцям та всьому населенню України за чиї інтереси вона страждала і була на волосині від загнивання у тюрмі чи загибелі. – передвиборчий політичний сценарій виходу з тюрми Тимошенко написаний заздалегідь без зайвих видумувань політтехнологів.

Серйозною перешкодою його здійснення є переважання страху Януковича перед виходом з тюрми Тимошенко над критикою Заходу. Свобідне відвідування заходів Євросоюзу і запрошення поговорити про долю Тимошенко без арешту рахунків і погроз не видавати візи членам сімї «радянського Каддафі» автоматично поставив на перше місце саме страх перед звільненою Тимошенко.

Наскільки Янукович боїться її? Як казав один з антигероїв Кавказької полонянки: «Тут два варіанти: або я її веду в ЗАГС або вона мене до прокурора». Янукович стоїть перед вибором: або убити її невдовзі після переведення до тюрми, де вона має відсидіти 7 років, або домовлятись з нею про умови звільнення – не посадити його і гарантувати це.

Чому убити? Після відмови апеляційного суду і переведення з СІЗО у тюрму на постійне місце ув’язнення в Тимошенко не залишиться більше надії на красиве повернення у політику одразу в крісло президента чи подібне. Вона просто замовить Януковича і його сімю, маючи немаленькі статки. Їй нічого буде втрачати як зараз.

Чого Янукович не побоявся цього ув’язнюючи Тимошенко? Зараз вона в «полоні», в «заручниках» – якщо вона посягне на його життя, він без проблем відповість, а може й навіть превентивно розправиться з нею, позбавленою охорони і свободи сховатись. Коли в неї не буде виходу – все зміниться. Це майже пат, де розв’язка або нічия або гравці постріляють один одного.

Можливо все це перебільшення і детектив, але вертаючись на початок статті: чи на пустому місці була та невіра в можливість ув’язнення Тимошенко більшістю населення «України»? В Тимошенко є ресурси не тільки як політика, а як небідної людини. Не варто про неї судити по її зрадливих і корисливих однопартійцях, які беззубо готові віддати все регіоналам лиш би їх не чіпали.

Окремо про соратників. Випадок з Тимошенко виявив депутатську гниль поширену від Верховної Зради по всій «Україні». Сотні тисяч депутатів місцевих рад Блоку Юлії Тимошенко не приїхали в Київ її захищати і вимагати звільнення. Вони використали її імя щоб отримати владу на місцях і кришивутати свій бізнес. Тепер очікують що її ім’я працюватиме на них і в ув’язнені. Звісно, якщо вони отримували посади і місця в БЮТ за гроші користувацька логіка купленого бренду є зрозумілою. Та не для моралі.

Такої політики і таких партійців, представників інтересів людей не потрібно. Не підтримуєте Тимошенко – чесно вийти з блоку її імені. Сидіти під ним і байдуже мовчати, вдаючи з себе опозиціонера для людей і прибуткового партнера для влади – це ницість. 

Невідомо чи очікувала Тимошенко на повну байдужість членів Блоку Юлії Тимошенко до її ув’язнення, але неорганізованість акцій протесту залишала ув’язнену козиря у вигляді народного невдоволення. Партійні організації їй цього не забезпечили.

Нічого путнього не зробили й депутати Верховної Зради від її блоку. Короткочасне блокування трибуни і заяви – на більше, як наприклад складання мандатів, їх не вистачило. Те саме й стосується співчуваючих опозиціонерів з колишніх помаранчевих. В політиці по правилам держави під назвою «Україна» Тимошенко програла повністю, наче до цього й «не вигравала» перебуваючи на посаді прем’єр-міністра.

Всі політичні сподівання Тимошенко зараз опираються тільки на Захід і частково Росію, яким вона догоджала і забезпечувала прибутки будучи владою. Кому високою ціною, кому імпортом і процентами по кредитам. В додаток і Захід і Росія й без колишніх заслуг використають очевидно вмотивоване і мстиве ув’язнення Тимошенко аргументом проти Януковича і представляючих ним позицій.

Поки влада «України» не перечить ні Брюсселю ні Кремлю, а пропонує компенсатори, як наприклад облгази і акції «Нафтогазу» в обмін на зниження газової дані, «аргумент Тимошенко» не розкручуватимуть сповна. Та це до пори до часу. Неузгодженість цього масла – скільки часу готова їм дати Тимошенко, терплячи безвідплатно своє ув’язнення.