Шухевич на службі у Вермахту – це епізод зі служби Україні

Марширують добровольці,

Як колись ішли стрільці,

Сяють їх шоломи в сонці,

Грає усміх на лиці.

Хто живий, хто живий,

В ряд ставай, в ряд ставай,

Визволяти рідний край!

Вже не буде ворог лютий

Розпинати на хресті батьків.

Ні! Не влиє він отрути

В чисті душі юнаків.

Хто живий, хто живий,

В ряд ставай, в ряд ставай,

Визволяти рідний край.

Чи може бути колабораціоніст героєм? Може – коли шанують не за співпрацю з окупантами, а за захист і врятування людей. Перебування на службі у німців було меншою частиною бойового життя Шухевича. Його службу в німецьких військових формуваннях можна прирівняти: з Штірліцом – за кінцевим результатом протилежним планам Гітлера, чим було постання Незалежної України; і з Власовим – за методом здобуття можливості боротьби за ціль визволення України від комуністичної влади. Залишити друге і формувати думку про Шухевича без першого неправильно.

Куди було податись солдату німецької армії, який відмовився служити Вермахту, не змирившись з політикою німецького терору? Невже він обов’язково повинен приєднатись до Червоної Армії або радянських партизан чи просто застрелитись, не принісши користі в боротьбі з гітлерівцями? Чи осуджували б сьогодні Шухевича якби він пішов не в УПА, а в з’єднання Ковпака? Радянська сторона у Другій Світовій не є єдиноправильною. Що доводилось червоним терором до окупації України німцями і після «визволення». Шухевич йшов третім шляхом. Гітлерівці, дорівнявшись окупаційністю до сталіністів, стали його ворогами. Відбулось це поступово: 30 червня 1941 р. після ліквідації Гітлером самопроголошеної Української Держави Шухевич як підпільник ОУН перетворився на «Штірліца», а в кінці 1942 р. закінчив достроково кар’єру «Власова».

Шухевич під командуванням Бандери боровся з польською окупацією Західної України в часи ще до розділу польської території Гітлером і Сталіном в 1939р. Йому «Дзвону» Бандера доручив підібрати людину та технічно забезпечити виконання атентату на радянське консульству у Львові в знак протесту проти Голодомору. Що й було здійснено в 1933 р. Миколою Лемиком.

З книги останнього командувача УПА Василя Кука «Тарас Чупринка» дізнаємось легальну сторону польського періоду життя Шухевича:

Закінчив Роман Шухевич гімназійне навчання й склав матуральні екзамени (іспит зрілості) в 1925 р. У вересні 1926р. він вступив до Львівської політехніки на дорожньо-мостовий відділ (факультет). У червні 1934 р. закінчив університетські студії зі званням інженера.

У1928-29 рр. Роман Шухевич відбував військову службу в польській армії. Як студента, його зразу направили на навчання у старшинську школу підхорунжих, але через деякий час звільнили з причини політичної ненадійності. Далі він продовжував свою військову службу рядовим гарматником в артилерійській частині на Волині.

Вищу старшинську військову освіту Роман Шухевич здобув, навчаючись на різних старшинських курсах, вишколах за кордоном та в Україні, а також самостійним студіюванням військової літератури. Він добре володів шаблею і мав диплом пілота безмоторного літання.

Варто відзначити, що для Василя Кука він був ближчим і знайомішим ніж Бандера і тому читаючи його книгу може здатись що Провідником ОУН був Шухевич. Але це не так – політичні завдання і організація забезпечення УПА заслуга в першу чергу Бандери. Без ідей Степана та його ОУН Шухевичу не було б ким командувати в УПА, подібно як повстанський рух не розвивався на схід від Західної України. Вони робили спільну справу, кожен виконуючи свої завдання і звісно комусь може здатись що одне важніше за інше, але для слави і успіху діяльність і Бандери і Шухевича не могли бути окремо.

Боротьба з союзниками Гітлера для Шухевича почалась раніше ніж для СССР. Мова не йде про Польщу, яка разом з Гітлером розділила Чехословаччину перед тим, як таке зробили з нею. В 1939 коли німецькі війська відступали зі Львова, залишаючи Галичину червоним згідно пакту Молотова-Рібентропа, одночасно угорські війська як союзники Німеччини окуповували Закарпаття. Шухевич брав участь в обороні Карпатської України в складі «Карпатської Січі», створеної ОУН. Цей спротив дозволив запам’ятатись прагненню до незалежності і своєї державності українців(русинів) Закарпаття.

Служба в німецькій армії для Шухевича розпочалась в квітні 1941 року. Він очолив створений за договором Проводу ОУН(Б) з німецьким командуванням «Український Легіон» в Німеччині. «Нахтігаль» налічував біля 300 чоловік озброєних піхотинців. У червні 1941 «Нахтігаль» увійшов в Львів. Відкриті тюрьми московських комуністів явили українцям жахливі видовища. В одній з таких тюрем НКВД Шухевич знайшов свого замордованого брата. Російська пропаганда наче у відповідь звинувачувала і звинувачує «Нахтігаль» у розстрілі євреї і польських професорів у Львові. Не наводячи ніяких доказів з архівів чи інших документів, які після поразки Германії опинились усі в руках Москви та мали б бути подані в Нюрнбергський трибунал. Звісно, презумпція невинуватості на часи війни не цілком поширюється, але факт непред’явлення доказів, які очевидно мали б бути, говорить не довіряти таким звинуваченням.
Відкрита історії сторінка для чого поспішав «Нахтігаль» у Львів є:

ЗВІТ З НАЦІОНАЛЬНИХ ЗБОРІВ УКРАЇНЦІВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

які відбулися дня 30 червня 1941.

Дня 30.06. відбулися в год. 8 вечером в залях матірного Т-ва "Просвіта" у Львові великі збори українців Західних Земель України, на яких проголошено святочне відновлення Української Держави і покликано перше Краєве Правління на чолі з Ярославом Стецьком, заступником провідника Організації Українських Націоналістів. Збори відчинив промовою заступник провідника ОУН Ярослав Стецько, передав привіт провідника ОУН Степана Бандери, зізвав віддати честь борцям, поляглим за волю України і прочитав святочний акт проголошення Української Державности.

* * *

АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

"""Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує створення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її Творця Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-большевицького поневолення завзяту боротьбу за свободу взиває весь український нарід не складати зброї так довго поки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Влада.

Суверенна Українська Влада запевнить українському народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння всіх його потреб.
Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери взиває підпорядкуватися створеному у Львові Краєвому правлінню, якого головою являється Ярослав Стецько.

СЛАВА ГЕРОЇЧНІЙ НІМЕЦЬКІЙ АРМІЇ І ЇЇ ФЮРЕРОВІ АДОЛЬФОВІ ГІТЛЕРОВІ!
Україна для українців!
Геть з Москвою!
Геть з чужою владою на українській землі!
Будуймо свою самостійну Українську Державу."""

* * *

"""Всі присутні бурею оплесків і сльозами радости вітали стоячи цю велику історичну хвилину та відспівали національний гимн.
Опісля о. др. Гриньох, довголітній душпастир українського студенства, а тепер полевий духовник українського національного леґіону Степана Бандери, виступив у сірім вояцькім мундурі і передав привіт від командира леґіону сотника Романа Шухевича і всіх українців-вояків які заприсягли віддати Україні свою кров і своє життя.

Наступне говорив делегат Краєвого Проводу Організації УН, підкреслюючи зокрема жертвенну боротьбу цілої великої підпільної армії ОУН, яка положила безконечні жертви та бореться дальше, а де вже ситуація дозволяє, то стає до державного будівництва.

Опісля прочитано перший декрет провідника ОУН Степана Бандери про покликання Краєвого правління Західніх Областей України з головою Ярославом Стецьком на чолі - до часу створення центральних властей у Києві.
Наступне о. мітрат Сліпий привітав збори в імени Митрополита Андрія Шептицького, заявляючи, що Митрополит вітає цілим серцем і цілою душею великий історичний почин відновлення Української Державности та взиває всіх вірних і весь український народ стати одностайно для цього великого діла.
Усі промови пройшли серед бурі оплесків і проявів найбільшого ентузіязму.

Збори вислали як вислів почувань усього українського громадянства:

привіт Творцеві і Вождеві Німеччини А. Гітлерові

привіт славній німецькій непобідній армії

привіт провідникові ОУН Степанові Бандері

привіт Митрополитові Андреєві

і привіт всім борцям за волю України.

Делеґат провідника ОУН та всі присутні вітали зокрема гарячо і щиро старшин німецької армії.

Представник Німецької Армії, бувший полковник УГА, професор КОХ привітав також присутніх і візвав до праці та якнайтіснішої співпраці з Німецькою Армією під проводом великого вождя німецького народу Адольфа Гітлера.

Збори зачинено відспіванням національного гимну."""

* * *

Стільки "Жовківські Вісті" - орган Українських Націоналістів (С.Б.) незаперечно найкраще поінформоване джерело!
в липневі дні 1941 р.

Уряд Німеччини ліквідував цей Акт проголошення Незалежності і союзу з Германією на правах Самостійної Держави. Провідника ОУН Степана Бандеру і Голову Уряду новопроголошеної України Ярослава Стецька заарештували, почались розстріли ОУН-івців. Біля Вінниці «Нахтігаль» та інше подібне формування на півдні України «Роланд» розформували і відправили в Германію. Де вояків цих українських куренів, в тому числі і Шухевича записали до служби у 201 поліційному батальйоні на термін 1 рік індивідуального контракту. В Австрії між часом розформування і переведення на службу до поліційного батальйону вояки «Роланда» і «Нахтігалю», які носили об’єднану назву «Дружина Українських Націоналістів»(ДУН), підписались під меморандумом до німецького командування:

1. Привернути проголошення самостійности України.

2. Негайно звільнити всіх арештованих провідників ОУН і Степана Бандеру.

3. Негайно звільнити з ув'язнення членів Тимчасового Державного Правління з Ярославом Стецьком на чолі.

4. Забезпечити негайно членів найближчої родини членів Леґіону і звільнити з ув'язнення їхніх найближчих.

5. Реорганізований Леґіон може бути вжитий до дальших воєнних дій тільки на українських теренах.

6. Команда Леґіону і вишкільної кадри має бути українська.

7. Обов'язки і права командного складу такі, як і в німецькій армії.

8. Члени Леґіону зложили вже присягу на вірність Україні, а тому не можуть вже присягати на вірність іншій державі.

9. Реорганізований Леґіон може підписати умову однорічної контрактової служби (до кінця 1942 року).

10. Контракт підписує кожний член індивідуально і кожний одержує копію тієї двосторонньої умови.

Німецьке командування не виконало політичних вимог і прийняло до уваги тільки пункт про особисте продовження служби в німецькій армії. 15 чоловік звільнилось, а новий поліційний батальйон складений з українців був поділений на 5-ть сотень з затвердженим керівництвом:

майор Євген Побігущий - командир Леґіону;

пор. Омелян Герман-Орлик - ад'ютант;

сотник Роман Шухевич - заступник командира Леґіону і сотенний ком. першої сотні;

сотник Михайло Бриґідер - сотенний ком. другої сотні;

пор. Михайло Сидор - сотенний ком. третьої сотні;

пор. Павлик - сотенний ком. четвертої сотні;

д-р Головатий - лікар.

Хоча командиром значився колишній курінний «Роланда» Євген Побігущий, але за його власними спогадами правом безапеляційного вмішання володів німецький сотенний Мох. Який один і володів інформацією щодо майбутнього місця дислокації 201поліційного батальйону – в Білорусії. Основним завданням цієї формації, в якій служив Шухевич була боротьба з радянськими партизанами. Спочатку служба на німецькій стороні не тривожила українців, бо білоруси також у німцях бачили менше зло ніж червоні. Та з часом усе змінилось. Зі спогадів Євгена Побігущого Рена:

Білоруси були гірко розчаровані німецьким окупантом. Вони говорили нам: «Ми ждали на визволителів, як на рідних братів. Ми тішилися, що німецька армія вигнала большевиків з Білорусі. Ми вітали німецьких вовків хлібом і сіллю, як це є звичай і в Україні. Та ми побачили, що полоненим (котрі поволі чи поневолі мусіли бути совєтськими вояками) не вільно було навіть напитися води, не говорячи вже про людське харчування. Ми бачили, як «зондерфюрери» є панами життя і смерти наших дівчат. Як котрась із них не погодилася йти до ліжка з таким нацистом, то зразу ж її арештували, а що діялося в тих в'язницях, - годі розказати. Годі ж тоді помагати такій армії, що несе нам поневолення ще гірше, як большевицьке. Наші молоді чоловіки голосяться до боротьби проти большевиків, а їх наганяють додому. Наші батьки чи брати-полонені варять зупу в таборах із гілля шпилькових дерев і вмирають лютою голодовою смертю. Ми обложені різними непосильними контиґентами, незважаючи на те, що наша земля вбога».

Вкінці листопада 1942 року ми, старшини, відбули нараду, що нам діяти далі. З Мохом годі було витримати. Наші вояки одержували жахливі листи від своїх родин про арешти, розстріли членів ОУН, ловлю людей на примусову працю в Німеччині й посилений терор німецької окупаційної влади. Вирішили ми, що Леґіон мусить; закінчити свою службу. Стоїть питання, як це зробити. Сотник Шухевич пригадав нам, що на його пропозицію ми підписали зобов'язання, що залишаємося в Леґіоні лише до кінця 1942 року. Ліквідувався Леґіон не дуже поквапно.

Старшини виїхали 5 січня 1943 року, а останній вояк ДУН виїхав додому аж 14 січня 1943 року, коли-то старшини ДУН уже були ув'язнені у львівській в'язниці при Лонцкого.

Шухевич, передчуваючи арешт, втік з під нагляду німецьких супровідників. У лютому 1943 німці заарештували його дружину, щоб спровокувати його на появу. Але це не дало результатів і її звільнили в квітні цього ж року. Роман Шухевич розпочав життя підпільника і вояка УПА. В умовах жорстокої політичної і збройної боротьби з загонами «Поліської січі» Тараса Бульби Боровця, який не визнаючи Акту 30 червня 1941 р. не хотів входити до складу УПА під проводом Бандери і Лебедя і вважав себе послідовником УНР, але Шухевич все таки згодом очолив найбільшу Українську Повстанську Армію. Так стали себе іменувати «Військові загони ОУН», а Бульба Боровець перейменував свої відділи на Українську Народну Революційну Армію.

Весною 1943 р. УПА поширюється на Волинь і Полісся, завдає ударів по німецьким поліційним частинам. Убито шефа СД(Служба Безпеки) Люце. На ліквідацію УПА Бандери значно більшої, ніж УПА Боровця, німці вислали цілу дивізію, але успіху вони не досягли, програвши декілька боїв з десятками жертв. Осінню 1943 створюється єдина команда УПА і пост головнокомандувача займає Роман Шухевич, який діє під псевдонімом Тарас Чупринка. В тилу у німців створились цілі території свобідні від німецького нагляду.

Ситуація змінилась в 1944 році, коли німці відступали. Змісту сильно воювати з ними не було і де можна було німецькі відступаючі частини УПА роззброювало. З мадярськими(угорськими) частинами, які відступали в складі німецької армії взагалі було складено таємну домовленість про нейтралітет. Вступити у бій з наступаючою Червоною Армією УПА Шухевича довелось в травні-квітні 1944 року. Не враховуючи несподіваного успіху з ліквідацією командувача 1-го фронту Ватутіна, перший серйозний бій видався тяжким: проти 5000 УПА червоні вислали 30 тисяч бійців з танками і літаками. Протягом двох місяців боротьби УПА з Червоною Армією понесло багаточисельні втрати. Сотні ранених і беззбройних полонених УПА НКВД розстрілювало. В цих боях, хоч і в сотнях втратливих і для червоних, загинули багато командирів куренів і сотень «УПА Північ» та «УПА Південь», які прославились боротьбою з німцями і червоними партизанами.

В результаті Головна Команда УПА вирішила змінити тактику і розформувати великі з’єднання на менші маневреніші відділи, які без проблем проникли в тили наступаючої на Німеччину Червоної Армії і залишаючи на території Західної України лиш загони НКВД. Відбулась і політична переорганізація формування УПА. Роман Шухевич звернувся до різних партій з ініціативою загальноукраїнської боротьби проти становлення радянської влади:

1. Беззастережно визнати ідею Української Самостійної Соборної Держави як найвищу ідею українського народу.

2. Визнати революційні методи боротьби за Українську Самостійну Державу також доцільними методами визвольної боротьби.

3. Здеклярувати своє вороже становище супроти московських большевиків та німців як окупантів України.

4. Визнати демократію як устроєвий принцип представництва.

До 1950 рр. УПА Шухевича зберігала боєздатність і давала відпір та відплату різним недругам українців під час другої світової і після її завершення: німцям, полякам, червоним. Шухевич міг вільно покинути територію України і навіть одного разу лікувався в Одесі. Проте він до кінця воював і виконував обов’язки головного командира УПА – з 1943 р. до 5 березня 1950 р., коли НКВД таки вдалось його вислідити і при спробі захопити вбити.

17 років на посту командувача УПА проти 2-х років служби в німецькій армії промовисто говорять за що Роман Шухевич(Тарас Чупринка) воював і за що його вважають Героєм.

24  березня 2010 р.