Нова коаліція

Створення нової коаліції почалось без довгих консультацій і без турботи про гарний вигляд. Регіонали змінили правила формування коаліції для себе – вона створюватиметься 226-ма депутатами, а не фракціями Верховної Ради, які мають більшість. Сторінку положення Конституції про останнє затулили голосуванням за Регламент. Відбріхуються що нічого і не порушували і не заперечували, тільки прийняли подібно до «було дозволено їхати на зелений», а вони уточнили, що й «на червоний колір» теж. Владу хапають поки конкуренти з БЮТ не опом’ятались після поразки.

Навіщо вдавати виконавців положень Конституції, самим її порушуючи? Нова проросійська влада хоче щоб люди були послушними і поважали в майбутньому поправлену ними в незаконний спосіб Конституцію. Не вдасться, надто очевидним є обман і наглий спосіб захоплення коаліційної більшості в Верховній Раді.

Економічну кризу, недієздатну коаліцію конкурентів Партії Регіонів намагаються виставити поясненням створення нової коаліції за всяку ціну. Наче від появи такої щось зміниться. Критикуючи відставлений Уряд за неіснування антикризової програми, у самих такої і близько немає, хоча весь доступ до цифр загальноукраїнської економіки в депутатів регіоналів є. Захищати великий бізнес Пд-Сходу буде основним завданням коаліції.

В Партії Регіонів найбільша кількість депутатів серед фракцій у Верховній Раді і популярність як найбагатшої. Цією вагою вона давить інші фракції, які тягнуться до їх рівня і не представляють собою ідей протиставлених грошовитості ПР. Меншістю регіоналів робить лиш Конституція. Більше значних перешкод щоб депутати з інших фракцій схили голову перед грошима Партії Регіонів немає. Що й використовується для створення коаліції. Мовляв ви ж розумієте, що депутати люди і грошей не буває забагато.

Нещодавне обрання Януковича сприяє політиці швидкого створення коаліції. Поки не звиклись з ним і неіснуванням пропрезидентської коаліції Партія Регіонів наполягає на потребі новобраному президенту мати свою більшість у Верховній Раді для втілення бажаної політики. За нього проголосувало найбільше електорату – за його програму:

ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА КАНДИДАТА НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЯНУКОВИЧА В.Ф. «УКРАЇНА – ДЛЯ ЛЮДЕЙ!»

Скорочена версія з залишенням конкретних положень; повна версія – http://www.yanukovych.com.ua/news-10697.html

ЗМІНА ВЛАДИ – ПЕРШИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ДО ОНОВЛЕНОЇ КРАЇНИ

УКРАЇНА ПОВИННА ЗА 10 РОКІВ УВІЙТИ ДО 20 НАЙБІЛЬШ ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНЕНИХ КРАЇН СВІТУ (G 20).

Першочерговим завданням найближчих років є масштабна модернізація національного виробництва, впровадження енергозбереження, зростання продуктивності праці, зміцнення конкурентних позицій вітчизняного виробника на зовнішніх товарних ринках.

Починаючи з 2010 року, гарантую щорічне зростання ВВП, збільшення частки інноваційно активних підприємств, збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну до 50 млрд. дол. США у 2014 році.

Забезпечу пріоритетність стимулювання підприємств малого і середнього бізнесу шляхом надання доступу до кредитних ресурсів, зменшення податкового навантаження, у тому числі значне зниження податкових платежів для підприємств, які створюють нові робочі місця. Малий та середній бізнес потребують не лише уваги, а й захисту з боку держави.

Доб'юся прийняття нового Податкового кодексу, зроблю Україну найбільш інвестиційно привабливою у Східній Європі:

§ податкові канікули для малого бізнесу на 5 років;

§ зниження ПДВ до 17% з 2011 року;

§ зниження податку на прибуток до 19% з 2011 року, з наступним щорічним зниженням на 1% до 16%.

Забезпечу реалізацію національної програми відродження українського села:

§ юридичну гарантію захисту земельних паїв;

§ своєчасну виплату державних дотацій вітчизняним сільгоспвиробникам;

§ компенсацію процентів за кредитами інвесторам сільгосппроектів.

Створю пільгові умови для залучення інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури сільської місцевості, газифікацію сільських населених пунктів, будівництво автошляхів, медичних і освітніх закладів – забезпечу високий рівень соціальних стандартів для кожного громадянина України незалежно від його місця проживання.

Запроваджу принципово нову державну стратегію надання соціальних гарантій громадянам упродовж усього життя.

Забезпечу формування на законодавчому рівні та гарантування цінової стабільності і доступності для кожної людини:

§ державного «антикризового» продовольчого кошика – переліку продуктів харчування, захищених державою від цінових коливань (хліб, овочі, олія, молочні продукти, цукор, круп’яні вироби);

§ державного «антикризового» медичного кошика – переліку життєво важливих лікарських засобів та медичних послуг (якісна швидка медична допомога, життєво важливі медичні препарати).

МОЯ МЕТА – П’ЯТДЕСЯТ МІЛЬЙОНІВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ВЖЕ У 2020 РОЦІ.

Гарантую системну і довгострокову підтримку української родини. Вже з 2011 року при народженні першої дитини українська родина отримає 25 тис. грн., другої – 50 тис. грн., третьої та кожної наступної дитини – по 100 тис. грн.

Гарантую щомісячні соціальні виплати на кожну дитину: при досягненні нею 3-річного віку і до 13 років родина отримуватиме щомісячно по 250 грн., а з 13 до 18 років – по 500 грн.

Кожній дитині – гарантоване місце у дитячому садку.

На законодавчому рівні гарантую збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах до 75%.

Протягом 10 років принаймні 3 українські університети повинні увійти до світового рейтингу 500 найкращих вищих навчальних закладів.

Насамперед буде забезпечено:

§ відмову від системи обов’язкового зовнішнього оцінювання для вступу до вищих навчальних закладів;

§ надання можливості випускникам, які закінчили школу до 2009 року, вступати до ВНЗ за шкільними атестатами;

§ зменшення показника наповнюваності шкільних класів, що збереже 2000 сільських шкіл.

Створю умови для відродження іпотечного кредитування з фіксованою ставкою не більше 7% на рік.

За 10 років буде збудовано 1 млн. квартир для молоді, працівників бюджетної сфери, малозабезпечених сімей, людей з обмеженими фізичними можливостями.

Гарантую:

§ встановлення мінімальних розмірів пенсій, які забезпечуватимуть базові потреби кожної людини: житло, їжа, лікування;

§ підвищення соціальних стандартів для задоволення культурних потреб і можливості придбання товарів довгострокового споживання;

§ створення умов для повноцінного відпочинку і туризму;

§ захист прав працюючих пенсіонерів;

§ відміну пільг при нарахуванні пенсій для високопосадовців.

Забезпечу поетапне збільшення обсягів бюджетного фінансування системи охорони здоров’я до загальноєвропейського рівня (10% ВВП).

Раз і назавжди викореню започатковану владою ганебну практику поборів з хворих за отримання медичних послуг.

Посилю державний контроль за якістю медичних послуг та препаратів. Захищу громадян від цінових стрибків на ринку лікарських засобів. Гарантую якісну безкоштовну екстрену медичну допомогу.

Інститут сімейного лікаря стане основою сучасної системи медичної допомоги.

Принципово важливе розширення повноважень місцевих рад, максимальне усунення бюрократичного апарату від вирішення питань розвитку територіальних громад. Виступаю за децентралізацію влади, реформування міжбюджетних відносин на користь місцевого самоврядування.

Виступаю за надання російській мові статусу другої державної.

Гарантую перехід на контрактну армію з 2011 року.

Забезпечу переозброєння армії сучасними видами озброєння, використовуючи вітчизняні розробки, високі технології і виробничі потужності оборонного комплексу країни.

В першочерговому порядку будуть забезпечені житлом безквартирні офіцери. Запроваджу порядок отримання молодими офіцерами житла протягом першого року служби.

Головним завданням національної зовнішньої політики вважаю збереження позаблокового статусу України.

Відновлю дружні та взаємовигідні відносини з Російською Федерацією, країнами СНД, забезпечу стратегічне партнерство зі США, ЄС, країнами „великої двадцятки”.

Кандидат на пост

Президента України ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Де крім за бажані для Росії пункти про російську державну мову і непосилення української безпеки союзами з західними державами Янукович ні до чого не виявляє зацікавленість. Чекає на створення коаліції і оволодіння його партійцями економікою України. Голоси депутатів з інших фракцій використовуються тільки для зміни влади.

Депутати від НУНС, побачивши як Тимошенко втратила владу, коли регіоналам вдалось провести її відставку, одразу почали шукати собі місця в новій коаліції з Партією Регіонів. Оптом і вроздріб заявляли про готовність вступити у таку, начисто забувши про те, завдяки яким обіцянкам потрапили у Верховну Раду. Серед чого було й запевнення що ні за яких умов не будуть в коаліції з Партією Регіонів. Вони це називають рятуванням країни: «краще я зраджу своїх виборців, ніж країну». Що відбувається у них набагато частіше, ніж в того, хто сказав цю фразу, і ефекту рятування держави ніколи не спостерігається. Для маскування можуть підписати меморандуми і потім скаржитись на невиконання з боку регіоналів, не виходячи повністю з коаліції. Клонувати схему перебування у БЮТ. Але Партія Регіонів вирішила не зв’язуватись з оптовим придбанням НУНС і творити коаліцію дешевше хоч і неконституційніше з окремих депутатів.

Блок Литвина давно показав себе влаштуванською політичною силою основний принцип якої – «завжди з сильнішими». Литвин, отримавши посаду спікера від коаліції з БЮТ, сьогодні розповідаючи про неіснування такої коаліції, веде свою фракцію у коаліцію з Партією Регіонів. Одноголосно з ними голосує проти БЮТ і підтримує критику урядової політики, в якій сам же брав участь, як учасник коаліції. Запитується: яку іншу політику вони проводитимуть у новій коаліції, якщо їх позиція щось значить? А якщо не значить, то їм варто просто віддати свої картки для голосування комусь з регіоналів.

Зібрання в коаліцію «принципових» литвинівців і комуністів не здатне змусити зашарітись Партію Регіонів. Для легітимного захоплення влади від імені електорату їм потрібно утворювати коаліцію з НУНС. Який не виставши умов повністю зникає на наступних виборах і втрачає депутатські місця не тільки в Києві, а й в регіонах. Збереження виду захисту українських позицій не зручне для Партії Регіонів і вони пішли на обхід Конституції в ривку до повної влади:

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Регламент Верховної Ради України

Глава 12. КОАЛІЦІЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Стаття 61. Порядок утворення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді (далі - коаліція) - це добровільне об'єднання депутатських фракцій, яке формується у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій. До складу коаліції входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Кома поставлена не там, де мала б бути, і як вона стоїть в:

Конституція України

Розділ IV Верховна Рада

Стаття 83. У Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від Конституційного складу Верховної Ради України.

Як розуміти і чому «до складу якої», а не «до складу яких входить більшість народних депутатів»? В Регламенті ще більше розділили більшість депутатів і більшість утворювану складами фракції. Щоб можна було формувати коаліцію більшістю депутатів, а не за домовленістю фракцій, які мають таку більшість своїми складами. Запобігти появі коаліції просто з депутатів мало інше положення:

Конституція України

Розділ IV Верховна Рада

Стаття 81. Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:
6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції.

Вигнати перебіжчика з фракції і Верховної Ради. Проте для підтвердження статусу позбавлення повноважень за рішенням фракції потрібне прийняття відповідного рішення і Верховною Радою. Більшістю голосів, яких не буде у фракцій в разі перебіжництва їх депутатів до коаліції, яка і стає більшістю. Тому регіонали й не сумніваються в успіху створення коаліції та неможливості їм завадити це зробити конкурентам у Верховній Раді.

Неприхованим за бюрократичною писаниною залишиться те, що коаліція формується способом, який протирічить призначенню коаліційної форми відповідальності влади. Коаліція – це мав бути симбіоз програм партій, які набрали разом більше 51%. Скуповування депутатів з інших партій є додаванням собі процентів голосів відданих за інші партії шахрайським способом. За перебіжництво депутатів і зміни переконань без рішення обраної партії електорат не голосував. Чому Партія Регіонів? За використовуваною ними логікою про достатність 226 підписів депутатів, а не фракцій, які привели у парламент таке число, будь-яка партія з грошима і можливостями обіцянки посад може створювати коаліцію під себе. І більше того, олігарх з закордону чи іноземний президент може формувати собі коаліцію у Верховній Раді України, назбируючи 226 з різних фракцій.

Населення України стає свідком як формується влада коаліції без врахування думки електорату, який завів партії в Верховну Раду. Сьогодні це роблять з одними продажними і брехливими депутатами з опонентської партії, а завтра? Хто сидить на депутатських кріслах – вони побували у всіх коаліціях або тільки трішки не вистачило щоб бути у абсолютно усіх можливих коаліціях. Набридливість тримання пози ідейності підштовхнула до створення чергової нової коаліції з депутатів-кнопкодавів, а не партій при пропорційній системі виборів.

Як демократично, чесно і згідно Конституції формують коаліцію, так само чесно і отримували голоси – думка, що напрошується сама собою. Чи у випадку Президента чи у випадку виборів до Верховної Ради завдання електорату є завести політиків у владу, а програми і дотримання написаних ними ж правил зайве. Створення коаліції депутатів навколо найбагатшої фракції характерний прояв зневаги обраних політиків до електорату.

8 березня 2010р.