Вибори суддів

Чи зможуть вибори суддів покращити якість судової системи?

Правосуддя в Україні за давньою шкільною шкалою не вартує трійки – «не задовільно». Питання вчасності покращення судової системи відпадає само собою, бо впливаючи на нас кожен день починає відповідь з «негайно». Сотні тисяч життів персонально залежать від вироків суду, мільйони від рішень по підприємствах, де працюють люди, та уся країна спостерігає за присудами результатів або процесу загальноукраїнських виборів. Новенька пропозиція від політиків – вибори суддів.

Для заповнення затребуваності громадянами вирішення проблем суддівства в Україні з’явилась і популяризується думка про доцільність обрання суддів, як депутатів. Кого обиратимуть на посади суддів? Представників судової системи на яку нарікають. Менший суддя ділиться зібраними коштами зі старшим. Кого не візьми, усі корукціонери або співучасники. Прогнозоване введення обов’язкового досвіду роботи в суді, нехай і без порушених справ за корукцію, поверне виборами назад у владу «суддівську комуністичну партію» і «незалежність» відрізнятиметься від польської та чеської.

Людям знову запропонують вибирати менш небезпечного кандидата, тільки тепер це буде суддя. В Україні не випрацюваний критичний і принциповий вибір персони для виконання певного завдання. Населення обирає: подобається-не подобається, не володіючи іншими підходами до оцінки кандидатів. Досвід погіршення життя після кожних виборів, коли покращення абсолютно йде врозріз діям обранців, не дозволяє покладатись на мудрий народ. Засуджений Зварич запросто зможе отримати посаду, об’явивши себе жертвою політичної розправи, якого бідолаху змусили до корукції, до примусу дівчат та вибудовування собі маєтків разом з жінкою-суддею київські судді з якими він ділився задля не зміни свого статусу на безробітнього.

Залишати сьогоднішню ситуацію з суддівською системою небезпечно і злочинно проти громадян України. Суддівство давно перетворились на стабільний і захищений від зовнішнього втручання інструмент збагачення: невинних – не захищають, а саджають; винуватих мало – карають тюрьмою, звідки вони не мають шансу вийти людьми; вбивць, гвалтівників, рекетирів, недрібних наркоторгівців і мільйонерів-корукціонерів виправдовують з шампанським на отримані від них гроші.

Покриває і схвалює існуюче правосуддя Верховна Рада. Вона призначає суддів, які несправедливо засуджували людей, давали позитивні присуди рейдерам, про що не раз чуємо звідусіль. Попущення власного іміджу звісно чимось компенсується, якоюсь винагородою, яка пояснює чому депутати живуть не на депутатську зарплату. Судді і політики неподільні партнери. Суддівськими рішенням допомагають вершити політику як треба, відміняючи навіть вибори, як це було у Тернопільській області. Судді міцно дружать зі своїми політичними силами і ті їм віддячують, утримуючи на посадах, незважаючи ні на що.

Депутати і кандидати, які пропонують ввести виборність суддів упереджуючи незадоволення почали пропонувати обирати суддів. Вони тиснули кнопки за тих, що є сьогодні, більшість фракцій і лідери політичних сил. Чекати доброго для поліпшення суддівської системи з боку політиків наївно. Парламентський комітет з питань правосуддя, який рекомендує на посади суддів, очолює Кивалов. Відомий непокараний фальсифікатор. Він оголосив Януковича переможцем виборів 2004 на посаді ЦВК. Рішення, яке було скасовано Верховним Судом України в зв’язку з масовим фальшуванням. Навіть якщо й не доведено його пряма вина і відношення до транзитного серверу, Кивалов не зумів зорганізувати чесні вибори – не реагував на порушення працівниками дільничних виборчих комісій. Щоб відбулись скоординовані масові фальсифікації навпаки потрібно було його сприяння.

Вибори суддів за привабливістю ховають психологічну муку. Вибравши собі суддів, скаржитись і ненавидіти доведеться самого себе та інших громадян, які обрали ката вашому сину и дочці. Загнаних і звинувачуючих себе людей буде дуже багато. Без нового підходу до суддівської системи місця в ній одразу за допомогою підлаштованих подібно депутатським правилам чи пізніше призвичаївшись тихіше робити свої чорні справи займуть сьогоднішні корукціонери. Менші поміняються місцями з більшими і по змінах.

Основне – право відкликати суддю

Програш на виборах для судді означатиме другу каденцію, коли його опонента захочуть перебрати. Обоє по черзі будуть збирати гроші за правильні неправильні рішення від імені України, виїжджаючи на критиці опонента. Єдине що зупинятиме і не даватиме мучити людей, запобігатиме привселюдному і очевидному глуму з справедливості – це право відкликати громадою відповідного суддю чи розпустити весь суддівський корпус з автоматичною підпискою про невиїзд до кінця розгляду їх діяльності новими суддями.

Політичний контроль над діяльністю суддів повинен бути. Суддівська каста набрала стільки майна і володіє такими коштами, що її не залякати припиненням фінансування з державної казни. Політики повинні були, маючи можливість краще оцінити фаховість судді завдяки доступу до закритих від людей відомостей, усувати суддівську сваволю. Але це не про українських політиків. Тому якщо не справляються вони, доведеться займатись цим людям – звільняти суддів. Хитрі і антинародні політикани, розуміючи очевидність своєї нездатності і не бажання вирішувати питання поганих суддів, підсовують вибори без реального права відкликання безпосередньо людьми, а не кимось.

 

5 лютого 2010 р.